'Аварія - дочка мента'

Нарешті дійшли, як то кажуть, руки, подивитися “Аварія - дочка мента”. В основному, звичайно, через Володимира Ільїна. Але і в цілому фільм - величезна сила (не якесь “безлімітіще-забугоріще).

Звичайно, попсові елементи мають місце бути, бо гласність, перебудова - це добре (зйомки фільму - 1989 рік)! А так, як було раніше - погано і нечесно (ніхто з радянських людей ще не знає, що чекає через 5-10-15-20 років). І вчителька історії, яка почала працювати при Сталіні, в очах нового покоління - брехлива стара. А знаєте, бабусю вкрай шкода. Я працював в загальноосвітній школі, розумію її. Тоді тільки починалося те, що відбувається на уроках під час сьогодення (тим учителям і наснитися не могло в найстрашнішому сні). А бабуся-то переживає за учнів: “Що ви робите? Що ви робите? Дивіться, дивіться - у вас же скоро іспити!”

Але ж колись старшокласники ховалися далеко-далеко (в туалет на вулиці) щоб покурити і простий вчитель біології був неймовірною грозою для них. А матюкатися не те що при вчителях, просто при незнайомих дорослих було верхом нахабства і непристойності навіть для бувалих, які на обліку в дитячій кімнаті міліції стояли. А зараз - взагалі в порядку речей. З перебудови це так відкрито стало виходити на вулиці, або раніше?

Не дуже давно познайомився з цитатою Платона: “Коли змінюється мода на музику - стіни міста тремтять”. Згадав відразу: “Від саксофона до ножа - один крок”, “Сьогодні він грає джаз, а завтра Батьківщину продасть!”, Списки груп, що забороняються в СРСР і подумав: а може, все було правильно, не можна було впускати цю музику на територію переміг соціалізму?

Хороший фільм, щоб згадати як виглядав цей перелом свідомості: кульки на голові

“Скільки? - 13 … Ти не хвилюйся, Танюша справу знає.”

“Забавно адже … П’ять хвилин пограємось і відпустимо … Ти занадто добре про неї думаєш.”

Загалом: “Мені вчора дали свободу - що я з нею робити буду?”

Можна уявити, як сьогоднішні “толерасти” поставляться до вчинку героя Володимира Ільїна (та й Михайла Ульянова в “Ворошиловському стрілку”)

Чи не закликаю до повернення старого часу, просто пропоную задуматися: що відбувається з дітьми, як уберегти їх від необдуманих кроків? Які ідеї в них виховувати? По-моєму, потрібно впустити Бога в свої душі, бо як відомо “Святе місце порожнім не буває”, а якщо не Бог, то хто? ..

Спасибі, що дочитали.

Натисніть "палець вгору".

Коментуйте.

Підпишіться на ресурс.

(Вам не важко, а добру справу зробите.)



ЩЕ ПОЧИТАТИ